норка

[norkɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Невеликий хижий ссавець родини куницевих з цінним хутром, що мешкає біля водойм і риє нори з виходом під воду.

  2. Хутро або виріб із хутра цієї тварини.

  3. Рідкісне прізвище українського походження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. норка, р. норки, д. норці, з. норку, о. норкою, м. норці, к. норко

Більше записів