нон-легато

1. (в музиці) спосіб виконання, при якому кожен звук виразно відокремлюється від наступного, без злиття тонів; протилежність легато.

2. (переносно) про чітку, відокремлену артикуляцію звуків мови або про переривчастий, поштовхоподібний характер руху, дії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |