міристин

[mirɪstɪn] Іменник

Буква:М

Значення

  1. міристин — органічна сполука з класу фенільних сполук, яка містить залишок міристинової (тетрадеканової) кислоти; трапляється в природних ефірних оліях, зокрема в мускатному горіху та гвоздиці, і використовується в парфумерії та харчовій промисловості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міристин, р. міристину, д. міристинові, з. міристин, о. міристином, м. міристині, к. міристине

Більше записів