Значення
-
Філософська доктрина, що виникла в середньовічній схоластиці, яка заперечує реальне існування універсалій (загальних понять, ідей), вважаючи їх лише іменами (номенами), умовними позначеннями, що існують лише в розумі та мові, а не в об’єктивній реальності, де існують лише конкретні, індивідуальні предмети.
-
У сучасній філософії та соціальних науках — підхід або концепція, що розглядає соціальні явища, інституції або категорії (наприклад, класи, державу) не як об’єктивні сутності, а як умовні, конвенційні утворення, що базуються на загальноприйнятих назвах, угодах або індивідуальних діях.
-
В економіці — принцип або метод вимірювання економічних показників (наприклад, ВВП, доходи) у поточних цінах без урахування інфляції, на відміну від “реального” вимірювання, скоригованого на зміну рівня цін.
Правопис та відмінювання
н. номіналізм, р. номіналізму, д. номіналізмові, з. номіналізм, о. номіналізмом, м. номіналізмі, к. номіналізме