номіналізм

1. Філософська доктрина, що виникла в середньовічній схоластиці, яка заперечує реальне існування універсалій (загальних понять, ідей), вважаючи їх лише іменами (номенами), умовними позначеннями, що існують лише в розумі та мові, а не в об’єктивній реальності, де існують лише конкретні, індивідуальні предмети.

2. У сучасній філософії та соціальних науках — підхід або концепція, що розглядає соціальні явища, інституції або категорії (наприклад, класи, державу) не як об’єктивні сутності, а як умовні, конвенційні утворення, що базуються на загальноприйнятих назвах, угодах або індивідуальних діях.

3. В економіці — принцип або метод вимірювання економічних показників (наприклад, ВВП, доходи) у поточних цінах без урахування інфляції, на відміну від “реального” вимірювання, скоригованого на зміну рівня цін.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |