нок-ебаут

[nok-ɛbɑut] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (спорт) У боксі — технічний нокаут, що фіксується рефері після рахунку «ноу-каут» (англ. knock-out), коли суперник не здатний продовжувати бій через отримані ушкодження, але не втратив свідомість повністю.

  2. (переносно) Потужний, вирішальний удар або дія, що призводить до повної поразки, нейтралізації супротивника чи конкурента.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нок-ебаут, р. нок-ебауту, д. нок-ебаутові, з. нок-ебаут, о. нок-ебаутом, м. нок-ебауті, к. нок-ебауте

Більше записів