нок-ебаут

1. (спорт) У боксі — технічний нокаут, що фіксується рефері після рахунку «ноу-каут» (англ. knock-out), коли суперник не здатний продовжувати бій через отримані ушкодження, але не втратив свідомість повністю.

2. (переносно) Потужний, вирішальний удар або дія, що призводить до повної поразки, нейтралізації супротивника чи конкурента.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |