1. Літературний жанр, що змальовує безтурботне, щасливе життя на лоні природи, часто в сільській місцевості, сповнене простоти, гармонії та спокою.
2. Мирне, безтурботне, щасливе існування; спокійне, гармонійне життя, часто ідеалізоване.
Словник Української Мови
Буква
1. Літературний жанр, що змальовує безтурботне, щасливе життя на лоні природи, часто в сільській місцевості, сповнене простоти, гармонії та спокою.
2. Мирне, безтурботне, щасливе існування; спокійне, гармонійне життя, часто ідеалізоване.
Приклад 1:
ОРИСЯ (Ідилія) Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покойного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіря в дуброві, і мак у городі.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”