Но́єсис — у феноменології Едмунда Гуссерля: акт сприйняття, мислення або усвідомлення, спрямований на предмет (ноему), активна, смислотворча сторона свідомості.
Но́єсис — у давньогрецькій міфології: персоніфікація розуму, одного з продуктів Хаосу, божество розумового пізнання; син Геї та Урана, брат Епіфрона (обережності).