Ніяковість — стан збентеження, нерішучості або розгубленості, коли людина не знає, як себе поводити або що сказати; почуття незручності через несподівану чи незвичну ситуацію.
ніяковість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І, властиво, не брак грошей спиняв його — за ці сім місяців він зібрав із своєї стипендії щось близько ста карбованців, — а ніяковість перед самим собою. Хоч, зрештою, френч та чоботи стали вже для нього струхлявілою формою, проте мали над ним силу традиції.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |