Нітробензилхлорид — органічна сполука, похідне бензилхлориду, в якому один з атомів водню бензольного кільца заміщений на нітрогрупу (-NO₂); зазвичай має на увазі пара-ізомер (4-нітробензилхлорид), тверда кристалічна речовина, що використовується в органічному синтезі як блок для отримання інших сполук.
нітробензилхлорид
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |