Значення
-
Нітробензилхлорид — органічна сполука, похідне бензилхлориду, в якому один з атомів водню бензольного кільца заміщений на нітрогрупу (-NO₂); зазвичай має на увазі пара-ізомер (4-нітробензилхлорид), тверда кристалічна речовина, що використовується в органічному синтезі як блок для отримання інших сполук.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нітробензилхлорид, р. нітробензилхлориду, д. нітробензилхлоридові, з. нітробензилхлорид, о. нітробензилхлоридом, м. нітробензилхлориді, к. нітробензилхлориде