1. (в історії, про козацьку старшину) Отримувати, одержувати німу — земельну ділянку або маєток у тимчасове або довічне володіння за службу.
2. (заст.) Володіти німою; мати у володінні земельну ділянку, наділену за особливі заслуги.
Словник Української Мови
Буква
1. (в історії, про козацьку старшину) Отримувати, одержувати німу — земельну ділянку або маєток у тимчасове або довічне володіння за службу.
2. (заст.) Володіти німою; мати у володінні земельну ділянку, наділену за особливі заслуги.