1. Втрачати чутливість, ставати нерухомим, оніміти (про частини тіла).
2. Ставати мовчазним, припиняти говорити; замовкати.
3. Перен. Втрачати силу, енергію, активність; застигати, завмирати.
німіти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Деревіти — застигати (від утоми, страху тощо); ставати твердим, як дерево; втрачати чутливість, терпнути, німіти. Деревня — вироби з дерева («старі плуги, борони, драбинки, ярма; деревні отої немало призбиралося за п’ятдесятлітнє ґаздування»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |