1. (історичне) Уживаний у давні часи та в літературній мові XIX — початку XX століття загальний етнонім для позначення особи німецької національності, мешканця Німеччини або земель, населених німцями.
2. (переносне значення, застаріле) Іноземець із Західної Європи, чужинець, який не розуміє місцевої мови (за аналогією з тим, як мова німців звучала незрозумілою для слов’ян).