Значення
-
(історичне) Уживаний у давні часи та в літературній мові XIX — початку XX століття загальний етнонім для позначення особи німецької національності, мешканця Німеччини або земель, населених німцями.
-
(переносне значення, застаріле) Іноземець із Західної Європи, чужинець, який не розуміє місцевої мови (за аналогією з тим, як мова німців звучала незрозумілою для слов’ян).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. німчин, р. німчина, д. німчинові, з. німчина, о. німчином, м. німчині, к. німчине