Древослів

Словник Української Мови

нікчемниця

[nikt͡ʃɛmnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

Жінка або дівчина, яка не має ніякої цінності, користі; безглузда, нікчемна, ні на що не здатна особа.
Жінка або дівчина з поганою поведінкою, поганою мораллю; розпуста, гультяйка.
(переносне значення) Про щось незначне, неварте уваги, безцінне (зазвичай про річ або явище).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нікчемниця, р. нікчемниці, д. нікчемниці, з. нікчемницю, о. нікчемницею, м. нікчемниці, к. нікчемнице

Більше записів