1. (від нім. nichts — ніщо) У логіці та філософії: поняття, що позначає повну відсутність чого-небудь, абсолютне небуття; ніщо.
2. (заст.) Уживалося для посилення заперечення у значенні: анітрохи, зовсім ні, ніскільки.
Словник Української Мови
Буква
1. (від нім. nichts — ніщо) У логіці та філософії: поняття, що позначає повну відсутність чого-небудь, абсолютне небуття; ніщо.
2. (заст.) Уживалося для посилення заперечення у значенні: анітрохи, зовсім ні, ніскільки.
Приклад 1:
Якийсь комар, упившись до смерти, знявся з його вуст і тихо подзвенів геть у неймовірну нігич. Він полетів умирати, і от яке було його сольо: Вночі дзвенить комар.
— Невідомий автор, “Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”