нігілізм

1. Філософська позиція, що заперечує загальноприйняті цінності, ідеали, моральні норми, усталені форми суспільного життя, а також сенс істини та людського буття.

2. Загальне заперечення, скептичне або негативне ставлення до чого-небудь, повна безперспективність у поглядах.

3. Іст. У Російській імперії 1860-х років — громадсько-літературна течія демократичної інтелігенції, що різко критикувала існуючий суспільний лад, державні інституції та традиційну мораль з позицій раціоналізму та матеріалізму.

Приклади вживання

Приклад 1:
Звідси позиція «у цій країні» — спиною до «цієї країни», войовниче безбатченківство й нігілізм, ладні щохвилини вилитися в те ненависне мені «хамство» і готові увічнити стан «рідної чужини» як наш постійний status quo. Багато сказано — причому з діаметрально різних позицій — про культ Шевченка.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Треба, зрештою, сказати, що був один пункт, на котрому усі знайомі мені народовці були радикали, — це справа перевозу в Росію цюріхського «Впереда», не глядячи на його нігілізм. Кілька днів передо мною проїхав через Львів С. Подолинський і привії цілих дві скрині «Вперед[а]» і деяких брошур того ж характеру.
— Spomini 1867-187, “Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: іменник (однина) |