1. У медицині — первинний вогнищевий елемент при деяких інфекційних захворюваннях (наприклад, туберкульозі), що являє собою невелику ділянку запалення з некрозом у центрі.
2. У біології — група клітин або ділянка тканини, що є осередком розвитку чи походження чого-небудь (наприклад, центр осідання солей у кістці).
3. У переносному значенні — осередок, вогнище, місце виникнення або скупчення чого-небудь (зазвичай негативного).