Значення
-
У медицині — первинний вогнищевий елемент при деяких інфекційних захворюваннях (наприклад, туберкульозі), що являє собою невелику ділянку запалення з некрозом у центрі.
-
У біології — група клітин або ділянка тканини, що є осередком розвитку чи походження чого-небудь (наприклад, центр осідання солей у кістці).
-
У переносному значенні — осередок, вогнище, місце виникнення або скупчення чого-небудь (зазвичай негативного).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нідус, р. нідус, д. нідус, з. нідус, о. нідус, м. нідус, к. нідус