незримо

Приклад 1:
Наважуюся про це говорити навіть тут, у цьому зачарованому і вмираючому місті, де поставлено йому пам’ятники у вигляді дзвіниці Святого Марка і незліченних колон, у місті, де культ його присутній незримо, в генах і мимовільних поглядах, у місті, яке свого часу породи­ ло одного з найзапекліших жерців і великомучеників його, пана Ph, жорстокого культу — я маю тут на увазі, звісно, видатного сексте- рориста Казаллеґру, е-е, перепрошую, Казанову, з бурхливим життям якого пов’язано безліч нісенітниць, леґенд і не толерованих мною пересудів. Наважуюся говорити на цю драстичну тему з тієї простої причини, що моє ім’я нині широко шельмують завдяки моїм багатолітнім досліджен­ ням феномена пана Ph і все­ бічній обізнаності з кожним його проявом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
А Ти при всіх натомість незримо обіймаєш чотирма мою незриму світлу непритомність. І дві мене, прозорі від безсонь, на перехресті вічності й вівторка, стоять під тінню бронзових долонь, одна – Твоя, а друга – недоторка.
— Тютюнник Григорій, “Вир”