Незруйновність — властивість за значенням прикметника “незруйновний”; здатність не піддаватися руйнуванню, знищенню або пошкодженню; стійкість, міцність, незнищенність.
незруйновність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Незруйновність — властивість за значенням прикметника “незруйновний”; здатність не піддаватися руйнуванню, знищенню або пошкодженню; стійкість, міцність, незнищенність.
Відсутні