незрозумілий

[nɛzrozumilɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що важко або неможливо зрозуміти, усвідомити; неясний, невідомий.

  2. Такий, що важко розібрати на слух; нечуткий, невиразний.

  3. Який викликає подив, здивування своєю незвичністю або дивністю; дивний, незвичайний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незрозумілий, р. незрозумілого, д. незрозумілому, з. незрозумілого, о. незрозумілим, м. незрозумілім

Приклади з художньої літератури

  • 7. Темна поезія. Темною, тобто незрозумілою одразу, поезія буває, як правило, з двох причин: або з неможливості сказати інакше, або ж через відсутність того, що треба ословити. Темну поезію, яка створюється попри відсутність несказаного, кличе до істнування невротичне прагнення говорити за будь-яку ціну, демонічний екстаз тих, хто пересвідчився у відсутності духа; загалом це давня традиція, досить згадати апостола Павла і його боротьбу з тими, хто говорив “мовами”. “Якже сурма лунає невиразно, хто приготується до бою? Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що говорите? Ви будете на вітер говорити!” — каже він у першому посланні до коринтян.
    — Юрій Андрухович

Більше записів