незрівноваженість

[nɛzriʋnoʋɑʒɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан за значенням прикметника “незрівноважений“; відсутність рівноваги, стійкості, гармонії в розвитку, функціонуванні або психічному стані.

  2. У психології — характеристика особистості, що виражається в нестійкості емоційних реакцій, різких змінах настрою, імпульсивності.

  3. У техніці, фізиці — стан системи, за якого порушена рівновага сил, навантажень або параметрів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незрівноваженість, р. незрівноваженості, д. незрівноваженості, з. незрівноваженість, о. незрівноваженістю, м. незрівноваженості, к. незрівноваженосте

Більше записів