Властивість або стан того, що не піддається змінам, залишається постійним, сталим, незмінним.
У мовознавстві — граматична ознака деяких частин мови (наприклад, прислівника, вигуку, сполучника), що виражається в відсутності системи відмінкових, родових, числових або особистих форм.