1. Непоганий, досить добрий, значний за якістю, кількістю або інтенсивністю; такий, що не викликає незадоволення.
2. (У безособовому вживанні) Про відсутність злості, серйозного гніву в чиїхось намірах або ставленні.
незлий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Твори Коцюбинського і поезія раннього Тичини — ці два явища в українській культурі були їй найближчі, власне, через них (незлий вибір!) вона сприйняла і полюбила Україну.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Так крiзь грати у вiкнi вагонзаку протискалося руку з запискою, металося за вiтром: ачей хто незлий нагледить, пiдбере, пiшле за адресою — визирання вслiд полопотiлому папiрцевi, голодна надiя в очах: не художники, нi?… А до майстернi — бочком, задами, кружними вуличками: “Не треба, щоб вас зi мною бачили…” Вiтчизна i дiм, атож: Україна, вiсiмдесят другий рiк. I нi тобi британських кореспондентiв, нi листiв на пiдтримку вiд провiдних дiячiв лiтератури й мистецтва — це ж хто тодi Нобелiвку був дiстав, Маркес, здається?
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Частина мови: прикментик () |