Значення
-
Абстрактна властивість, яка характеризує здатність залишатися стійким, непохитним і незламним перед труднощами, випробуваннями або тиском; стійкість духу, твердість характеру, незламність.
-
(У переносному значенні) Властивість матеріалу або конструкції чинити опір руйнуванню, здатність витримувати значні навантаження без деформації або пошкодження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незломність, р. незломності, д. незломності, з. незломність, о. незломністю, м. незломності, к. незломносте