незломність

1. Абстрактна властивість, яка характеризує здатність залишатися стійким, непохитним і незламним перед труднощами, випробуваннями або тиском; стійкість духу, твердість характеру, незламність.

2. (У переносному значенні) Властивість матеріалу або конструкції чинити опір руйнуванню, здатність витримувати значні навантаження без деформації або пошкодження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я стою за незломність шлюбу, Якове Васильовичу. Її вузьке, сухе обличчя з гарними, великими й холодними очима незвично спокійне.
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”

Частина мови: іменник (однина) |