незлічуваність

Властивість або стан того, що неможливо підрахувати, обчислити кількість; необмежена, надзвичайно велика кількість.

У математиці (теорія множин) — властивість нескінченної множини, яка не є зліченною, тобто її елементи не можна поставити у взаємно однозначну відповідність з натуральними числами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |