Значення
-
Властивість або стан того, що неможливо підрахувати, обчислити кількість; необмежена, надзвичайно велика кількість.
-
У математиці (теорія множин) — властивість нескінченної множини, яка не є зліченною, тобто її елементи не можна поставити у взаємно однозначну відповідність з натуральними числами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незлічуваність, р. незлічуваності, д. незлічуваності, з. незлічуваність, о. незлічуваністю, м. незлічуваності, к. незлічуваносте