1. Такий, що не піддається лічбі, підрахунку або вимірюванню кількості; безлічний, незчисленний.
2. (У математиці) Позначення для множини, кількість елементів якої більша за будь-яке натуральне число; нескінченний, незчисленний.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не піддається лічбі, підрахунку або вимірюванню кількості; безлічний, незчисленний.
2. (У математиці) Позначення для множини, кількість елементів якої більша за будь-яке натуральне число; нескінченний, незчисленний.