незчисленний

[nɛzt͡ʃɪslɛnnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не піддається обчисленню, підрахунку; незліченний, безлічний.

  2. Дуже великий за кількістю, числом; незліченний, безлічний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незчисленний, р. незчисленного, д. незчисленному, з. незчисленного, о. незчисленним, м. незчисленнім

Приклади з художньої літератури

  • Ох, давня ти, байко!
    Хіба що незнайко,
    Простак-невіглас
    Не чув тебе зроду!
    Дійшла ж ти до нас
    Від давнього вельми народу!
    Ті греки змисленні
    Казки незчисленні
    Із музами* вкупі творили —
    Розкішні, чудові,
    Богам до любові,
    Та й цюю навіки потомні зложили,
    Мистецького хисту додавши,
    Величнії краски узявши:
    Вложилась таємная річ, непроста,
    Істоті таємній в уста.
    Отож була Сфінксова мова:
    — Чужий чуженине, вгадай мого слова!
    Хто вранці ногами іде чотирма,
    У південь ступає двома,
    Як сонце ж надвечір згасає —
    На трьох шкандибає?
    І загадку тую вгадав чоловік!
    Вгадав… Та й по цей день її не минає
    Ніхто із людей, хоть і ревне шукає
    Від долі незмінної лік…
    Малим немовлятком до звіра подобний
    Бува чоловік неспособний:
    Плазує, навколо рятунку блага…
    Аж осьде вона надбіга —
    Пора молодая, жадана,
    І дужа, і міцна, кохана!
    Тепер чоловік порятунку не просить,
    Він гордо та пишно головоньку носить!
    Він цар тепер світа свого!
    От справжняя доля його!
    Чи так же?.. Мине панування те миле —
    Он хирная старість іде!..
    — Олена Пчілка

Більше записів