незіпсованість

[nɛzipsoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан за значенням прикметника “незіпсований“; відсутність псування, зіпсованості; цілісність, непорушність, незайманість.

  2. Моральна чи духовна чистота, відсутність зіпсованості характером або впливом негативних зовнішніх обставин; невинність, непорочність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незіпсованість, р. незіпсованості, д. незіпсованості, з. незіпсованість, о. незіпсованістю, м. незіпсованості, к. незіпсованосте

Більше записів