незімкнений
[nɛzimknɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не має зімкненої структури або не утворює замкненого кола, контуру; розімкнений, незамкнений.
-
У математиці, фізиці: такий, що не утворює замкненої фігури або ланцюга (наприклад, про незімкнений контур, незімкнений електричний ланцюг).
-
Переносно: такий, що не має логічного завершення або цілісності; незавершений, неповний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незімкнений, р. незімкненого, д. незімкненому, з. незімкненого, о. незімкненим, м. незімкненім