нежиттєздатність

1. Властивість або стан того, що не здатне до існування, функціонування або подальшого розвитку; відсутність життєздатності.

2. У медицині та біології — нездатність організму, тканини, клітини або органу до життєдіяльності та виконання своїх функцій.

3. У техніці, економіці, управлінні — нездатність системи, механізму, проекту або плану до ефективної роботи, реалізації або самопідтримки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |