незгасимість

Незгасимість — властивість за значенням прикметника “незгасимий“; стан, коли щось неможливо погасити, знищити, припинити або знищити, що характеризує надзвичайну стійкість, вічність, невгамовність (наприклад, про вогонь, бажання, прагнення, пам’ять).

Незгасимість — абстрактна філософська або поетична категорія, що означає абсолютну незнищенність, вічне існування, здатність зберігатися в усі часи, не піддаючись ніякому впливу, що може припинити існування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |