незбитий
[nɛzbɪtɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не був збитий, не зазнав удару чи пошкодження; цілісний, неушкоджений.
-
(перен.) Про людину: який зберіг внутрішню стійкість, незламність духу; незламний, непохитний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незбитий, р. незбитого, д. незбитому, з. незбитого, о. незбитим, м. незбитім