1. Який не був збитий, не зазнав удару чи пошкодження; цілісний, неушкоджений.
2. (перен.) Про людину: який зберіг внутрішню стійкість, незламність духу; незламний, непохитний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не був збитий, не зазнав удару чи пошкодження; цілісний, неушкоджений.
2. (перен.) Про людину: який зберіг внутрішню стійкість, незламність духу; незламний, непохитний.