1. Діва, дівчина або жінка, яка не мала статевих зносин; цнотлива, непорочна особа жіночої статі.
2. (переносне значення) Те, що зберігає первісний, недоторканий, незмінений стан (про природу, територію, почуття тощо).
незаймана
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Невинничаєть, мов Сусанна, Незаймана ніколи панна, Що в хуторі зжила ввесь вік. Не діждеш з бабкою своєю – Я покажу твому Енею… Богиня я!
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |