незатухаючий
[nɛzɑtuxɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не зменшує своєї сили, інтенсивності або активності з часом; постійний, безперервний, що не припиняється.
-
У фізиці та техніці: такий, що характеризується постійною амплітудою коливань, що не затухає (наприклад, про незатухаючі коливання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незатухаючий, р. незатухаючого, д. незатухаючому, з. незатухаючого, о. незатухаючим, м. незатухаючім