незатухаючий

Такий, що не зменшує своєї сили, інтенсивності або активності з часом; постійний, безперервний, що не припиняється.

У фізиці та техніці: такий, що характеризується постійною амплітудою коливань, що не затухає (наприклад, про незатухаючі коливання).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |