Значення
-
Властивість або стан того, що не є затребуваним; відсутність попиту, потреби чи застосування для когось або чогось.
-
У соціальному контексті — стан людини, що відчуває себе непотрібною, непоміченою або ізольованою від суспільства.
-
У економічному та матеріальному контексті — характеристика товару, послуги, знань чи навичок, на які немає попиту на ринку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незатребуваність, р. незатребуваності, д. незатребуваності, з. незатребуваність, о. незатребуваністю, м. незатребуваності, к. незатребуваносте