незатоплюваність

Властивість за значенням прикметника “незатоплюваний”; здатність не затоплюватися водою, протистояти підтопленню.

У технічній та інженерній термінології — характеристика об’єкта (судна, споруди, приміщення), що забезпечує його плавучість або сухість при потраплянні води всередину або підвищенні її рівня.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |