Значення
-
АЛАН, -а, чол. рід. 1. Представник давнього іраномовного кочового племені сарматського походження, яке в перших століттях нашої ери населяло степи Північного Причорномор’я, Приазов’я та Передкавказзя, а пізніше брало участь в етногенезі деяких сучасних народів Кавказу (зокрема осетинів).
-
У сучасному контексті — самоназва осетинів (перев. у множині: алани), що вживається як історичний або етнографічний термін.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алан, р. алана, д. аланові, з. алана, о. аланом, м. алані, к. алане