АЛАН, -а, чол. рід. 1. Представник давнього іраномовного кочового племені сарматського походження, яке в перших століттях нашої ери населяло степи Північного Причорномор’я, Приазов’я та Передкавказзя, а пізніше брало участь в етногенезі деяких сучасних народів Кавказу (зокрема осетинів).
2. У сучасному контексті — самоназва осетинів (перев. у множині: алани), що вживається як історичний або етнографічний термін.