незасвоюваність

Значення

1. Властивість або стан того, що не може бути засвоєним, зрозумілим або інтегрованим у систему знань, організм тощо; відсутність здатності до засвоєння.

2. У медицині та біології — фізіологічна або патологічна нездатність організму або його системи перетворювати та поглинати певні речовини (наприклад, поживні речовини, ліки).

3. У педагогіці та психології — нездатність особистості засвоїти певні знання, навички або соціальні норми через когнітивні, психологічні або інші перешкоди.

Правопис та відмінювання