незаселеність

Властивість за значенням прикметника “незаселений“; стан, коли певна територія, регіон або місцевість не має постійного населення або мешканців.

Характеристика місцевості, що позначає відсутність людських поселень, житла та інфраструктури; безлюдність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |