незаселеність

[nɛzɑsɛlɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “незаселений“; стан, коли певна територія, регіон або місцевість не має постійного населення або мешканців.

  2. Характеристика місцевості, що позначає відсутність людських поселень, житла та інфраструктури; безлюдність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незаселеність, р. незаселеності, д. незаселеності, з. незаселеність, о. незаселеністю, м. незаселеності, к. незаселеносте

Більше записів