незаперечливий

[nɛzɑpɛrɛt͡ʃlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не викликає сумнівів, не потребує доказів; беззаперечний, безсумнівний, очевидний.

  2. Такий, що не може бути спростований або оскаржений; безспірний, невідкладний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незаперечливий, р. незаперечливого, д. незаперечливому, з. незаперечливого, о. незаперечливим, м. незаперечливім

Більше записів