незаможниця

1. Жінка, яка належить до соціальної групи незаможних селян (селян-бідняків) в Україні в першій третині XX століття.

2. Учасниця або прихильниця політичного руху «незаможних селян» (комітетів незаможних селян) в Україні в 1920-х роках.

3. (У переносному значенні) Бідна, малозабезпечена жінка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Незаможниця, кажуть… Яка ж то я незаможниця — слiпенька я. I ще раз зiдхала. В цей час дячок Нечипiр, обгорнувшись добре свiжими снопами, дививсь у невеличку дiрку на село.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |