Значення
-
Властивість або стан того, що не може бути замінене іншим, що не має рівноцінної альтернативи через свою унікальність, винятковість або надзвичайну важливість.
-
Термін, що позначає якість об’єкта, явища або особи, яка робить їх абсолютно необхідними в певній системі, процесі або ситуації, де будь-яка інша заміна призведе до втрати ефективності, якості або сенсу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незамінність, р. незамінності, д. незамінності, з. незамінність, о. незамінністю, м. незамінності, к. незамінносте