незагасаючий
[nɛzɑɦɑsɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не припиняє горіти, не згасає; вічно палаючий.
-
Переносно: такий, що не слабшає, не вщухає, не припиняється; невгамовний, постійний, вічний (про почуття, явища тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незагасаючий, р. незагасаючого, д. незагасаючому, з. незагасаючого, о. незагасаючим, м. незагасаючім