незагартованість

Властивість за значенням прикметника “незагартований“; відсутність загартованості, фізичної чи моральної витримки, стійкості.

Стан матеріалу (зокрема металу або скла), що не пройшов технологічну операцію гартування, через що є крихким і не має необхідної твердості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |