незагартованість

[nɛzɑɦɑrtoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “незагартований“; відсутність загартованості, фізичної чи моральної витримки, стійкості.

  2. Стан матеріалу (зокрема металу або скла), що не пройшов технологічну операцію гартування, через що є крихким і не має необхідної твердості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незагартованість, р. незагартованості, д. незагартованості, з. незагартованість, о. незагартованістю, м. незагартованості, к. незагартованосте

Більше записів