незабрукованість

1. Властивість за значенням прикметника “незабрукований“; стан, коли поверхня (дороги, вулиці, тротуару тощо) не має твердого штучного покриття (бруку, асфальту, плитки).

2. Відсутність бруківки, твердого покриття на дорозі, вулиці, майдані чи іншій подібній поверхні як така; незаасфальтованість.

Приклади вживання слова

незабрукованість

Відсутні