1. (ембріол.) Стадія розвитку зародка багатоклітинних тварин, що настає після гаструли; характеризується формуванням зачатків основних систем органів, зокрема нервової системи з нервової пластинки, трубки або жолобка.
2. (палеонт.) Викопний організм невизначеного систематичного положення, що має хребетоподібну форму; знахідки датуються едіакарським періодом.