Значення
-
(про поняття, категорію, властивість тощо) Такий, що не є безпосередньо названим, позначеним окремим словом або словосполученням у мові, але може бути виведений, зрозумілий із загального змісту висловлювання або контексту; не має явного, фіксованого мовного вираження.
-
(у логіці, філософії, лінгвістиці) Такий, що не сформульований прямо, але мається на увазі, міститься в судженні, текстові або понятті як прихований, імпліцитний компонент смислу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неявновиражений, р. неявновираженого, д. неявновираженому, з. неявновираженого, о. неявновираженим, м. неявновираженім, к. неявновиражений