Значення
-
Відсутність офіційного юридичного чи політичного підтвердження законності, суверенітету чи статусу держави, уряду, території або події, що часто є актом міжнародної політики.
-
Відмова визнати факт, існування, істинність чогось або чиїсь права, авторитет, заслуги; заперечення, неприйняття.
-
Стан, коли щось не отримало загального схвалення, утвердження або не є визнаним у певному середовищі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невизнання, р. невизнання, д. невизнанню, з. невизнання, о. невизнанням, м. невизнанні, к. невизнання