1. Властивість або стан того, що не може бути точно визначено, обмежено, окреслено; нечіткість, розмитість.
2. У математиці, фізиці та інших науках — фундаментальна неможливість одночасно точно визначити певні пари величин (наприклад, координату та імпульс частки), що є основою принципу невизначеності.
3. У логіці та лінгвістиці — характеристика вислову, поняття або терміна, які не мають чітко фіксованого змісту або меж застосування.