Значення
-
Відсутність виявлення, нездатність або невдача у встановленні, відкритті, викритті когось або чогось, що існує або відбувається.
-
(У термінологічному вживанні, зокрема в медицині, техніці, безпеці) Стан, коли об’єкт, явище, ознака або порушення залишаються непоміченими, недіагностованими, не зафіксованими спеціальними засобами чи методами контролю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невиявлення, р. невиявлення, д. невиявленню, з. невиявлення, о. невиявленням, м. невиявленні, к. невиявлення