невиявлення

1. Відсутність виявлення, нездатність або невдача у встановленні, відкритті, викритті когось або чогось, що існує або відбувається.

2. (У термінологічному вживанні, зокрема в медицині, техніці, безпеці) Стан, коли об’єкт, явище, ознака або порушення залишаються непоміченими, недіагностованими, не зафіксованими спеціальними засобами чи методами контролю.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |