невироджуваний
[nɛʋɪrodʒuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(про матрицю) Такий, що має ненульовий визначник; неособливий, оборотний.
-
(у математиці, фізиці) Такий, що не піддається виродженню; що зберігає свої відмінні властивості при певних перетвореннях або в певних умовах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невироджуваний, р. невироджуваного, д. невироджуваному, з. невироджуваного, о. невироджуваним, м. невироджуванім